Надумав я написати троха історії моєї Ластівки.
Придбана була 6.10.12 у славному місті Львові. Вибір зробила моя дружина, бо сказала що їй такі подобаються
А так як шлюб це стосунки двох людей де одна завжди права, а другий -- чоловік, то я сперечатись не став і поліз шукати в інтернеті підходящий варіант.
В силу того що в юавтомобілях на той час я був в принципі БАРАН, то багато чого профітькав, але то хфигня.
Машинка була троха покоцана, а саме було розбите заднє шкло, добряче втовчений багажник, подертий весь правий бік та ще купа всяких дрібниць. За скло, багажник і вже доживаючий віку акум господар скинув ціну і ми вдарили по руках, як то кажуть.
Основна фігня вилізла потім, а це була пробита прокладка ГБЦ, що мене втішило, бо всі казали жи то пукла сама голова і то є купа геморою її реставрувати.
Цю проблему за досить немалу купу грошів мені хлопці на СТО вилікували, що правда, я продовжуючи бути тим самим БАРАНОМ, не повівся на те щоб відкапіталити весь двигун і обмежився тільки заміною прокладки голови, клапанів, сальників розподільного вала і переднього колінвала, ременя і роліка ГРМ, ну і решти прокладок.
Тішився тим, що накінець перестало гнати тосол з під кришки розширювального бачка і почала гріти пічка.
Сьогоднішні проблеми по кузову мають коріння ще з тих веселих часів. Потік в мене був краник п'єца, той що живе в глибинах під торпедою. Ми з колєгою його успішно замінили на кавалок трубки з нержавійки відповідного діаметру. І ось тут саме основне (пам'ятаємо що я ще БАРАН), салон я не розібрав і так і їздив до весни з тосолом під обшивкою.
Наслідки такого безглуздого вчинку дали про себе знати -- дірки в днищі машини. Випавданням для себе самого є тіко те жи робота в мене тоді була дуже весела -- 12-14 год. в день без вихідних. Мені було не до ремонтів машини. В той же час постаждала і ходова. Ричаги передніх коліс у мене люміньові, відповідно стойки поперечного стабілізатора не класичні (вони не мають вуха знизу, а таку саму різьбу і гумки і шайби, як і зверху), коротше кажучи порозбивали вони гнізда в ричагах. Певний час їздив з примотаним дротом стабілізатором, поки мені хлопці не виточили нові стойки і шайби до них.
Прийшла весна і мене потягло в гараж з метою замінити гуму на літню (разом з машиною мені дістався комплект зимової гуми на залізних дисках). Знявши заднє праве я уздрів, що сумно і неспішно підтікає гальмівна рідина з супорта... "И тут Остапа панесло", як писав класик. Заміна всіх колодок по перемитру, ремкомплект задніх супортів, довге, важке і з вживанням висловів "а шляк би тебе втрафив", розклинювання направляючої переднього правого супорта. Ми її таки розклинили але все одно довелось замінити саму направляйку і рамку
Потім мені прийшла в голову думка подивитись я поживає там мій тосольчик, який успішно затік під коврики салону і там тихенько зимував. Розібрав салон і побачив сумну картину зародження практичного нового життя. Просушив всі ті килими і почав потихеньку варити. Проте, як показав час, зробив не все добре тому зараз троха виправляю старі гріхи
Теперка троха розкажу про чудові вправи з камасутри з дверними замками. Нормально працював в мене тільки замок передньої правої дверки. Задня права віджкривалась тільки з салону після того, як спрацьовував центральний замок. Задня ліва приклинювала і центральний замок там взагалі не працював. Водійська теж приклинювала, для того щоб її відкрити треба було троха натиснути на саму дверку. Це закінчилось тим, що одного прекрасного дня вона таки заклинила намертво, я подумав "А фігня, зараз я через задню її з середини відкрию", але і задня шось стала вимахуватись. Зайти з другого боку не було як -- машина стояла під самим парканом

. Закінчилось це все обірваною ручкою на задній лівій дверці
"Вскритие показало" цікаві речі, на замку задньої лівої був обломаний гачок, за який власне і тягне електромоторчик ЦЗ і сам він був троха погутий. Полікував
Решту замків вдалось відрегулювати не знімаючи з дверей. Через якийсь час по абсолютно мені невідомій причині відвалився вище згаданий гачок на замку передньої пасажирської дверки. Як так сталось мене не питайте -- для мене це таємниця досі.
Окремим розділом можна описати скільки часу і сил я витратив на таку маленьку хфигню, як датчик бака. Разів три знімалась та вся трахомудія з баку, проварились трубки вхід-вихід солярки (жиби не підтікало), прозвонились дроти аж приборки і ось коливже тая фігня ожила я випадово щось там коротнув і датчик згорів. Купив на шроті гиньший, але так як я переможець по життю, то при встановленні нового датчика бака обламав ненароком стрілку тахометра
Також довго і нудно я шукав куди повтікали електрони ті шо мали світитись в приборній панелі, різного я там всякого намудрив був. Один з варіантів було під цоколь однієї з лямпок під'єднати дроти і через тумблер це все з'єднати. Потім так само загадково пропав лівий габарит. діло було зимою і їздити без одного габариту нехотілось, а часу на докладне вияснення причини небуло, я без задніх думок кинув "плюс" з правого габариту на лівий..................... засвітилась приборка!!!!!
Приблизно ось так і пройшли два щасливі роки від коли я маю машину і вона "має" мене!!!